Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 902/304/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С. - доповідача,Татькова В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12 січня 2015 рокуу справі№ 902/304/14господарського судуВінницької області за позовомМалого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М"доВійськової частини А0735простягнення 139 086 грн. 70 коп. заборгованості за виконані роботи за участю представника: від позивача: Максименко Ю.Ф.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.09.2014 (суддя Мельник П.А.) у справі №902/304/14 позов Малого ПП "Фірма "Альфа-М" до Військової частини А0735 задоволено частково з урахуванням уточнень, стягнуто з Військової частини А0735 на користь МПП "Фірма "Альфа-М" 96633,47 грн. основного боргу, 13537,87 грн. інфляційних втрат, 10851,46 грн. 3% річних, 6683,59 грн. пені, 1912,31 грн. додаткових витрат (транспортні витрати, добові, витрати на найм житла та витрати на середню заробітну плату на день відсутності на підприємстві) та 2592,37 грн. відшкодування витрат пов`язаних зі сплатою судового збору. В стягненні 6409,58 грн. збитків від неодержаного доходу, нарахованих за період з 23.09.2011 до 31.03.2012 відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 (судді: Бригинець Л.М. - головуючий, Демидюк О.О., Павлюк І.Ю.) скасовано рішення господарського суду Вінницької області від 15.09.2014 у справі №902/304/14 в частині стягнення з Військової частини А0735 на користь МПП "Фірма "Альфа-М" 1912,31 грн. додаткових витрат (транспортні витрати, добові, витрати на найм житла та витрати на середню заробітну плату на день відсутності на підприємстві); прийнято в цій частині нове рішення, викладено п.2 резолютивної частини рішення у новій редакції. У стягненні 1912,31 грн. додаткових витрат (транспортні витрати, добові, витрати на найм житла та витрати на середню заробітну плату на день відсутності на підприємстві) відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, МПП "Фірма "Альфа-М" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати в частині часткового задоволення апеляційної скарги, прийняти нове рішення яким апеляційну скаргу відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін, доповнити постанову господарського суду апеляційної інстанції та задовольнити заяву позивача про стягнення з військової частини на користь МПП "Фірма "Альфа-М" 900,19 грн. витрат на відрядження представника до суду апеляційної інстанції.

Скаржник не погоджується із висновками суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача додаткових витрат, а саме: транспортні витрати, добові, витрати на найм житла та витрати на середню заробітну плату на день відсутності підприємства. Позивач вважає, що ним було надано суду всі необхідні докази.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.05.2015 касаційну скаргу у справі №902/304/14 прийнято до провадження.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судові рішення у цій справі переглядаються в частині вимог позивача про стягнення з відповідача додаткових витрат, пов`язаних із розглядом справи. В іншій частині судові рішення не оскаржуються скаржником.

Згідно ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За ч.5 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як роз`яснено в п.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов`язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов`язковою.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

Відповідно до ст.121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв`язку з службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

Апеляційний господарський суд змінюючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні вимог позивача про стягнення додаткових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, послався на недоведеність належними доказами заявлених до стягнення витрат.

Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки апеляційного господарського суду помилковими.

Судом першої інстанції визнавалась обов`язковою явка повноважного представника позивача, а в засідання з`являвся представник Максименко Ю.Ф.

За ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Місцевим господарським судом досліджено наявні в матеріалах справи проїзні квитки на ім`я Максименка Ю.Ф., фіскальні чеки, витяги з наказів, та встановлено, що витрати по проїзду, добові, витрати на найм житла та витрати на середню заробітну плату на день відсутності представника позивача на підприємстві становили 1912,31 грн.

Враховуючи норми статті 49 ГПК України, а також зважаючи на те, що позов у даній справі задоволено частково, а явка представника позивача визнавалась обов`язковою, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про стягнення вказаних витрат з відповідача на користь позивача.

Постанову апеляційного господарського суду в цій частині прийнято без врахування наведених норм права та наданих позивачем доказів, у зв`язку з чим вона підлягає частковому скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційної інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на забезпечення явки представника у судове засідання апеляційного господарського суду, оскільки явка представників сторін у судове засідання господарського суду апеляційної інстанції не визнавалась обов`язковою.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу МПП "Фірма "Альфа-М" задовольнити частково.

Пункт 2 постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 у справі №902/304/14 скасувати.

Рішення господарського суду Вінницької області від 15.09.2014 у справі №902/304/14 у частині стягнення з відповідача на користь позивача 1912,31 грн. додаткових витрат (транспортні витрати, добові, витрати на найм житла та витрати на середню заробітну плату на день відсутності на підприємстві) залишити в силі.

В іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 у справі № 902/304/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: С. Самусенко

В. Татьков